У нас війна, а десь від землетрусів
розбився світ, неначе з кришталю.
Все важче нам давати бій спокусам,
все менше віри, страху і жалю
Вже майже рік ми ждемо смерті з неба -
а там цунамі, вітер та штормить
Чия кривава в тому є потреба,
хто відповість за цю пекельну мить?
Триклятий час війни та лиха струсів,
а поряд десь щось пахне і цвіте
Хтось йде на танк, а хтось боїться Стуса
і спробуй тут повірити в святе
Бо, поки хтось керує терезами,
ми кров людську розводимо плачем
Щодня дарма складаємо екзамен,
мізерні пазли «Всесвіту Нікчем»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2023
автор: Тарас Слобода