Біля вікна сиділа жінка...
Уважно слухало вікно
Як закохалася сніжинка
У білосніжне полотно.
І довго-довго танцювала.
Й на відстань дотику руки
Тендітні плечі притуляла,
Та не насмілилась лягти.
Зривалась з вітром в хуртовину,
Летіла знов в морозну даль.
І чула сміх сніжинок в спину,
А поміж сміхом - жде печаль.
Самотні танці-завірюхи...
Нудні повільні снігопади...
А їй хотілось в його руки!
І щоб весною не розтали...
Уважно слухало вікно...
З намиста впала намистинка...
Тонкий кришталь... Старе вино...
Біля вікна сиділа жінка.
23.12.2022
Наталія Петренко
Ілюстрації з Інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2023
автор: Наталія Волинська