О, ріка, ріка, ріка –
Береги та острова,
Перекати і мілини,
Камені підводні й глини?
Доленьки стезя-маршрут –
Скільки вдалину втечуть
Із колиски до капілі,
Дні та роки пролетіли…
Скільки Світла на шляху,
Крізь годиноньку лиху –
Очі б радістю світились,
З мрією не розлучились.
Та прокралась звідкись тінь
І не спрага, і не лінь –
Суєта враз підморгнула,
Плани всі перевернула,
В біляче стриб, колесо –
Дивом стрілася Ассоль,
Вдвох впряглися в віз до бігу
Бездоріжжям і по снігу…
В сторону одну тягнути,
Не присісти, підморгнути –
В цьому подвиг, в цьому сила,
Щоб життя не зупинилось…
Кожному ріка своя,
Схожа хоч-не-хоч стезя –
В путь, терпіння лиш набратись,
О, попутники, о, братці…
05.02.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Променистий менестрель