Серед зими дощі тепер не диво,
Як не здивуєш штучною красою.
А хочеться, щоб не було фальшиво,
Щоб кожен був хоча б самим собою.
Зима прекрасна сріблом на деревах,
Сніжинками, що тануть на долонці,
Щоби відсутній був суцільний рейвах.
І морозець поскрипував на сонці...
Та зараз у природи , як у житті.
Ми до всього, мабуть, тепер готові...
Хоч примхи, глянь, у панночки ще ті!..
Переживе́мо..., лиш були б здорові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Незламна