В щілинах часу ніч тече мелясою,
Солодить стомлені від спеки береги.
Міжгірний горизонт укрився рясою,
Уперті хвилі з гротами ведуть торги,
Вдаряються об них всією масою -
У бризках щедрих сіллю віддають борги.
Опал півмісяця сія прикрасою,
Хмарини ніжить сяйвом, додає снаги,
На схилі з величезною терасою
Лупату темряву рятує від нудьги.
Полискують застиглою гримасою
Неторканих сузір'їв срібні ланцюги.
Ми упиваємось красою ласою,
Наповнюють легені бризи навкруги.
Стікає ніч нектарною мелясою,
По узбережжю пінні котяться пруги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2023
автор: Lana P.