Вельон калину покрив,
що томилася від самоти.
І в той же час закурили цигарки
замерзлі хатИ.
Вмілий художник на вікна повісив
картини чудні,
Тихо потріскує піч,
наче заговір шепче мені.
Небо порвало перину і трусить,
і трусить на нас.
В світлі ліхтарному пір'я кружляє –
нагадує вальс.
Віхола спокій не знайде –
знов пір'я в танок зазива…
Просто зима-чарівниця свої
демонструє дива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Ніна Колодяжна