Заколисує сад – весь в пелюстках весни,
Горілиць я лежу, межи трав без вини…
А хмарини пливуть, ніжно дивляться вниз
І немає ніяких в житті іще криз.
Є в душі відчуття, що й без крилець злечу,
Під пісні соловейка – між віт його чуть…
Весен ще лиш п’ятнадцять, десь овид все жде,
Що в похід по життю через все проведе…
02.02.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Променистий менестрель