Дивлюсь я на небо, тай думку гадаю
Чому москалі зовсім клепки не мають
Повзуть в Україну як ті таракани
А Польша завзято будує паркани
Та що їм паркани, вони ж безголові
Нічого святого в душі паперовій
Чи може й душі, там давно вже нема,
Здирає всі маски ця клята війна
Із бункера свого "король унітазів",
Віддав генералам суворий наказ
Не буде вже скоро ні грошей, ні газу
Додому привезти хоча б унітаз
А як пощастить, то ще може і пралку
То все пригодиться, кивав генералу
То так героїчно, за пралку вмирати
За це вас вшанують напевно нащадки!
Не бачив ще світ такого позору
З дітьми і жінками воють "герої"
Вам місце лише у звірячих загонах
Скажені собаки у псевдопагонах
Як ті таракани, повзуть дурноваті,
І скільки іще повилазить вас в хаті
Та знати б зарання що буде все так,
Насипати б яду по всіх закутках,
А решту змести під "залізний баняк"
По іншому вас не всмирити ніяк.
02.02.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Даяла Симон