[b][i]Сьогоднішнє минуле [/b]
« Дорога ложка до обіду...»[/i]
Приповідка
Усе, необхідне сьогодні – на часі,
та обрана каста одне визнає –
украдене – це уже їхнє наразі,
допоки керують лакеї-рантьє.
Минули майдани, настала розруха
у серці держави, в її голові...
Феміда клепає(ні слуху, ні духу
про армію, віру)закони нові.
Сліпому народу показують шоу,
якою дорогою треба іти,
аби відібрали у нації мову,
а далі і розум зелені кроти.
Рідіє арена, тихішає галас
оракулів миру навколо війни...
у теплі краї подалися чини...
а поки корупція в нори ховалась,
яка тільки наволоч не наживалась,
освоївши кошти людей і казни.
[i][b]Вчорашнє завтра[/b]
« Один із сошкою
і семеро з ложкою...»[/i]
Поговірка
Жили ми у союзі як брати,
а от окремо... кожне пам’ятає,
як партія вела до висоти
із низини болотяного краю.
Тоді ділив усе великий брат –
і їжу, і продукцію – пайками...
а нині лиш народний депутат
себе оприбутковує... так само.
На те воно й існує... і пігмей
арени, і фальшиві ліліпуті.
Не можуть виживати без людей
злодії і сучасні, і майбутні.
Учора годували їх одні
й ті самі обездолені селяни
і нині... заробляють на війні
майбутні небожителі Оману.
Історія не списує таке,
та править ще у нашій Україні
багатій, незалежній, самостійній
підкинуте нам каченя гидке,
що нині оперилось... у м’яке
зелене пір’я... як звичайні півні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2023
автор: I.Teрен