Хоч винайшли її недавно,
Десь трохи більше сотні літ тому,
Та нині майже в всіх нас славно
Виконує роботу «на дому»
Вона. Її робота – прати
Нам одяг вміло всім і постіль теж.
Лиш нею, звісно, добре знати,
Уміть користуватись слід, еге ж.
Вона зазвичай в нас фронтальна.
Звичайно, ринок нам їх більш дає,
Але й буває вертикальна,
Вона здебільшого більш вужча є.
Аби нам всім допомагала
Вона, щоб запустити її в хід,
Аби вона в нас працювала,
Сперш до мережі підключити слід,
А далі важелі крутнути,
Можливо, ще натиснути кнопки,
Режим обравши, обернути
Усе прання те наше залюбки
Не на важку і марну трату часу,
А на корисний і легкий процес,
Можливо, навіть супер класу,
Що рухає вперед прогрес
Технічний. Кожен з нас бо знає,
Що певна пральная машина теж
З сушаркою всередині буває.
Її прогрес, як і науки, все ж –
Гарантія, яка з собою
Щасливе майбуття до нас веде.
Залежить бо від нас з тобою,
Коли воно до нас таки прийде́.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2023
автор: Євген Ковальчук