[b][color="#4d00ff"]Ще один рік перегорнув сторінку…
І вже йому не буде вороття.
Благаю, Боже, Ти всі дні погані
Мені не зараховуй до Життя…
Примнож, прошу, все світле, добре, тепле
Усе що душу гоїть повсякчас.
Нехай Надія з паростків у стебла
Міцніє з Вірою і проростає в нас.
Любов’ю щирою наповни серце.
Хай в нім не буде місця для сльози.
Коли добро теплом душі озветься
І заховає серце від грози,
Яка вирує зараз в цім шаленім світі
І забирає найдорожче із скарбів…
Дай Боже сили ще знайти волошки в житі…
А на землі цій вільно жити – й поготів!
[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2023
автор: Людмила Лайтер