Кріпись, моя Україно,
Вистояти зумій!
Нас не зігне на коліна
Рашистський змій.
Усе здолаємо, чуєш,
Пройдемо все!
Подув вітрів переможних
Нам Бог несе.
Тільки тепер, а не потім,
Прогнати їх .
Земля ця промочена потом
Людей твоїх .
В ній кров українців пролита
В боях важких.
Де ниви буяли жита
Дим чорний застиг.
Міста та села в руїни
Русин розбив…
Та вени пульсують Вкраїни,
Нам вистачить сил .
Ти здавен була невільна
В руках лихих.
Та воля народу сильна
Супроти них.
Ми разом з’єднали руки,
Сплели серця.
І витерпимо всі муки -
Йдемо до кінця.
Тримайся, моя Україно,
Не падай з ніг!
Ми боремось всі єдино
В рядах твоїх.
Ти була, ти є і ти будеш
Квітуча й вольова.
Мир в інших народах пробудеш
Незалежна
Та вічно жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2023
автор: Marija