Як зайдеш ти у будь-яку оселю,
Поглянеш вгору, то побачиш стелю.
Вона у кожній є її кімнаті
І у квартирі, і також у хаті…
Вона нас захищає разом з дахом,
Щоб наше проживання в домі жахом
Не стало часом, як з небес раптово
Чи то відразу, чи то поступово
Почнуть спускатись опади природні,
Ниць падати з хмар опади холодні:
Чи дощ, чи сніг, чи навіть град, можливо.
Тому бо стелю з дахом всім важливо
У кожному приміщенні все ж мати,
Щоб лишенька того не зазнавати.
В будинках тих, що поверхи в нас мають,
Її іще для того прокладають,
Аби вона їх ніби розділяла,
Таким же чином нам би дозволяла
На них квартири певні будувати,
Щоб люди всі могли в них проживати.
Під стелю лампу вішають частенько,
Аби було не лиш у нас гарненько,
А й також світло навіть в темну пору,
Аби свого ми не псували зору,
Коли працюємо чи, може, справи
Домашні робимо також. Підстави
Для того можуть бути в нас усякі.
Без неї ж будуть справи ті ніякі.
Отож, як бачите, нам стеля треба.
Без неї ж дім, немов земля без неба.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2023
автор: Євген Ковальчук