Romantic dialogue…

[b] [color="#001aff"][i]
             
-Вам  чаю  чи  кави?
-Нічого  не  треба:
 Лише  захід  сонця    і  келих  вина,
 шум    хвилі  морської,
 синь  ясного  неба.
 І  той  з  ким  на  двох  у  нас  думка  одна.
-Ви  мрійниця  пані?!...
-Погоджусь!  Є  трохи…
 Для  мене  важлива,  душі  глибина
 Щоб  серце  з  півслова
 З  любої  епохи
 Почути,    відчути  й  підняти  із  дна.
-То  я  пригощаю!
-Залиште!  Не  варто…                  
 Не  люблю  лишатись  у  когось  в  боргу.
 Та  можете  з  вашим  натхненним  азартом
 Читати  вірші,  щоб  здолати  нудьгу…
-Он  бачите,  діти  бляшанкою  грають?...
   Купіть  їм  м’яча  -  це  найбільша  з  утіх.
-…???
-Я  Вас  здивувала?  Ну  що  ж,  так  буває…
 Що  в  когось  бажання  не  ті  що  у  всіх…
-Ви  що  Мать  Тереза?...
-Ну  що  Ви…,  до  неї  
 мені  так  далеко,  немов  до  небес.
 І  тут  не  потрібні  ніякі  імпрези…
 Я  знаю  з  чим  впораюсь  з  Вами,  чи  без…
-А  Ви  самовпевнена?!.
-Я  реалістка!  
 А  ще  часом  можу  відчути  думки,
 Людини  що  поруч,  в  «художньому  свисті»
 Приховує  справжні  свої  помилки.
-То  Ви  екстрасенс?...
-Ні!  Я  просто  людина.
 Живу  на  землі  цій  не  день,  і  не  два.
 А  ще  пам’ятаю  –  я  в  себе  єдина!
 Аналогів  просто  у  світі  нема!
 Тому  я  ціную  приватний  свій  простір
 Й  туди  не  пускаю  незваних  гостей.
 Навіщо  комусь  задихатись  від  злості,
 Хай  стануть  подалі  від  моїх  дверей.
-Ви  любите  тишу?
-Я  люблю  шум  моря,  
 і  зорі  небесні  в  нічній  глибині.
 А  ще  дуже  хочу  щоб  сльози  від  горя
 Забулись  назавжди  –  не  тільки  мені.
-Ви  трохи  блаженна.  Вам  ще  не  казали?
-Казали…,  й  не  раз.  Наяву  і  ві  сні.
 Та  всі  ці  слова  на  мій  світ  не  впливали.
 Якщо  Вас  втомила  –  пробачте  мені…
 [/i][/color][i][color="#0400ff"][/color][/i][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2023
автор: Людмила Лайтер