*****
Будемо ми боронити
Земленьку свою
У важкім бою
До останнього. Схопити
Ми її нізащо в світі
Не дамо повік.
Є, була і вік
Україна буде. Сіті,
Порвемо ми всі ворожі.
Нас не упіймать
І не подолать
Ворогу. Ми на сторожі
Рідної Вкраїни-мати
Мужньо стоїмо
І у бій йдемо,
Щоби ворога здолати,
Що посмів на нас напасти,
Щоби підкорить.
Думав він, що вмить
Зможе нас усіх покласти,
Українського народу
Взяти, захопить
І собі скорить
Долю, волю і свободу.
Та не сталось, як гадалось,
Як того бажав
Ворог, планував.
По-інакшому все сталось.
Певен я, що є в нас змога
Ворога здолать.
Будем докладать
Всіх зусиль, і перемога
Все ж таки до нас всіх прийде.
В кожного із нас
Вірю. Прийде час –
Сонце миру, згоди вийде.
Євген Ковальчук, 04. 03. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2023
автор: Євген Ковальчук