Морозом січень промовляє:
Я віджену усяке зло!
А дощ йому відповідає:
Я змию крові полотно!
Лютневі ранки щебетали:
Засніжимо усі сліди!
Щоб вороги вже відступали !
І більше не було біди!
Та плаче березень самотній,
Не в змозі більше молодий
Тримати зброю одинокий,
Той перший місяць веснянИй.
Ні квітень знову не осилить
Стояти міцно у строю.
Ти мусиш, брате, мати сили!
Ще й травень з вами у бою!
За тижнем тиждень пролітає,
За кожним місяцем пора.
Та жоден віри не втрачає,
Бо Батьківщина лиш одна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2023
автор: Христина Браун