Мене знецінювали у житті не раз
Казали щиро: «нащо ці поети?
Наївні мрійники, літають у хмарках
У пошуках натхнення і сюжетів.»
Бої ідуть, а музи не мовчать
Душа моя, мов стрічка автомата
І кожна рима доказ і печать,
Що Україну духом не зламати.
Буденність сіра здійметься у вись,
Напившись невагомості натхнення
Минають стрімко дні в календарі,
Лишивши світлий слід у часи темні.
Під звук сирен,під обстріли гармат,
Коли безжально б'ють ворожі "Гради"
Так хочеться сміливості в словах
Во врем'я люте, крапельку розради.
Незламна віра – наш бронежилет
Герої, що тримають крильми небо
Заряджений до бою кулемет
І слово-криця у рядках поезій.
17.01.2023
© Ігор Козак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2023
автор: Ігор Козак