Коли почую про чиюсь любов,
Відразу згадую, як і сама
Тоді свій розум втратила цілком,
І впоратись з собою не могла,
То не засуджую кохання інших.
Існує невідома сила та,
Яка від волі нашої сильніша.
Вона примушує людські чутки
Й сумління муки – все перетерпіть.
Вважає глупством хто такі думки,
Той схожих не переживав подій.
Можливо, повезло, а може, варто
Пошкодувати – чар не пив напій.
Від нас залежить – мати що, що – втратить…
07.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2023
автор: Martsin Slavo