Приліт.. коли всі мирно спали..
Стояв будинок .. і – нема!
Не думали і не гадали,
Що дім в цю ніч знесе війна.
Страшне жахіття серед ночі
Принесло смерть і не одну,
Виття пронизливе клекоче,
Живі клянуть оцю війну.
Завмер Дніпро.. сирена виє,
Вогонь, гудки і рев машин...
Відкопують, хто як уміє –
Дістати хоч когось з руїн...
Ледь чути стогін з-під руїни,
Чиясь мольба: «Допоможіть..»
Тут під панелями родина
І хтось іще живий лежить.
Прокляття шлем усім ординцям
І божевільному в кремлі,
Що хоче знищить українців,
Щоб не було нас на землі.
Попри всі смерті і гоніння
Пройдемо пекло і війну.
Дай, Боже, стійкості й терпіння -
Ми проженемо сатану!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2023
автор: Ольга Калина