Страждають люди, разом з ними... Музи,
А ворог цілить в серце кожну мить.
Ми не слабкі і не сповзаєм юзом,
Хоча душа від вирв і ран болить.
Наводять жах розтерзані новини,
Щодень вбиває мУченицький плач...
Руїни, рани, смерті, домовини
Приніс з війною бункерний палач.
І ось тому бракує часом сили
На поетичні фрази і слова...
Коли і те, що було дуже милим
Вже не сприймає серце, як дива.
.
Коли затихнуть врешті-решт гармати,
Загоїть рани матінка-Земля.
Зуміє Муза повним зростом стати,
Заговорити словом кришталя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: Любов Іванова