Безкарність зростила звіра...
І ви не кажіть мені,
що з нами весь світ і віра –
цього не достатньо в війні.
Обійми – це не союзи,
що можуть прийняти бій
й гуртом моск@ля здолати,
пліч-о-пліч вести двобій...
Країна, що відпускає,
убивць, щоб пролити кров
і досі ще голос має...
На совісті світу Дніпро...
Ізюм, Гостомель і Буча,
Харків, Чернігів, Херсон...
Це рана наша пекуча,
наш втрачений спокій і сон...
На совісті світу багато
безвинних селищ і міст...
Ціна зволікань – пихато
розпущений ворогом хвіст.
Ціна вагань – Маріуполь
і стертий ущент Бахмут...
Наш нескінченний некрополь...
Відсутність ворожих спокут...
Так мало нам треба, світе,
а ти не складеш ціну,
не хочеш нас зрозуміти
і виграти разом війну...
Ти граєш у гру з тираном,
де карти – людські життя...
Ми знову гоїмо рани,
А ти й не почав каяття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: Vita V-D