Хочеш розповім історію гарну?
Наснився мені якось сон.
Де ми на кухні вдвох сидимо.
Де я не при свічках, пишу пісні.
Ми навіть сміємось, нам все до душі.
Ти граешь мелодії, гарні.
А я дивлюсь на руки твої...
Хочеш розповім історію вигадану?
Де ми зустрілись вперше з тобою на однієї з ліній метро.
По каву пішли.
І ти нарешті пішов додому, не на самоті.
Де ми розмовляли у ліжку до ранку.
Де я заснула на твоєму плечі.
Але на жаль всі маршрути до тебе ведуть лише в обхід.
Хочешь розповім історію неймовірну?
Там де не має війни, кілометрів, журби.
Там де блєкаутів немає і комендантських годин.
Там де гітара ще грає мотиви.
Забула, як вони звуться...
Ті що були в нас до війни.
Хочеш розповім історію вигадану.
Як можно в Борисполі сісти і за дві години, по Празі пройтись.
Як можно на літаку в Домінікану злітать, просто так, відпочить...
Як можно в небі чистому, Мрію спостерігать.
Хочеш розповім історію як було б, але не зараз та не в нас, в паралельному світі, де не має образ.
В світі де немає братських могил.
В світі де матері не втрачають синів.
В світі де діти не чують, вибухів.
В світі де окрім музики, ти не один.
В світі де панує мир та любов.
В світі де дохля русня, вже не атакує нас своїм лайном.
В світі де можно знову не вірити в бога.
Де запитання "як ти?" не значить тривогу.
В світі де благодійність це скринька на касі.
Де сніг не кривавий...
Де сердце моє радіє зимі.
Де кінець лютого - це початок нової весни...
Де ми разом граємо не тільки в моєму сні...💔
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2023
автор: Веласкес Анастасія