В майбутньому... мене вже тут не буде...
Чому тоді в відрізку цім життя
Пізнати щастя надзвичайно трудно
Без помилок, переживань і каяття?
Такого щастя, щоби аж світитись,
Щоби в очах сіяла благодать,
Блаженством сповнилась душа чутлива,
Й безжурна радість серце обняла.
В майбутньому... яка вона, прийдешність?
В незнану заглядаю далечінь:
Думки одна за одною в далекість
Летять, немов на крилах поколінь...
Вони життя продовжують дорогу,
Не лиш себе, – майбутнє збережуть,
Бо віри в майбуття щасливе повні
Стоять на варті й спокій стережуть.
Вони про долю, про її перебіг
Блискучу і ясну малюють путь,
Яка тріумфом є життя над смертю,
І запереченням біди живуть!
В майбутньому – чекає гарна доля
Усі наступні покоління... і мене...
Своє я серце вірою наповню,
В ній і пізнаю щастя мовчазне...
01.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: Martsin Slavo