[i]« Гори, гори, ясне,
поки день не гасне....»[/i]
Заклинання
***
А сонце знову колядою сяє,
усім розподіляє нічиє,
але лінивий має
те, що має,
а щедрий має те, що віддає.
***
А хто не хоче повернути юні
роки, щасливі миті і літа,
але й манюні
ми роняли нюні
і нині... що пора не золота.
***
А нині ще надія не погасла
у темні ночі... а у чорні дні
згадаю ясла
та кусочок масла
від няні на цілушці і... мені.
***
А поки є ще три путі у полі,
то обираю все одно одну,
аби на волі
мати власну долю,
що оминає лихо і війну.
***
А на путі, яка не має броду,
надію маю на урочу мить,
коли свободу
рідного народу
лише його відвага захистить.
***
А за відвагу, що мене рятує,
я подарую кожному любов,
яка лікує
і не буде всує,
коли її пізнають до основ.
***
А на основі досвіду такого
піду тудою, де моя рідня
по духу свого
Господа живого
на заході чекає світла дня.
[b][i]Апеляція[/i][/b]
А ми собі торуємо дорогу
усупереч корупції, таки,
і перемогу,
дякуючи Богу,
здобудемо героям завдяки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: I.Teрен