Найдорожчий скарб людини – це життя.
Істину цю знає кожен з нас.
Думи, мрії і надії, почуття
Нам усім воно дарує повсякчас.
Найдорожчий скарб людини – це життя,
А не золото усе Землі.
Вмреш – не буде вже до нього вороття,
Знають і дорослі, і малі.
Найдорожчий скарб людини – це життя.
Найцінніша в нім є кожна мить,
Із якою ти ідеш у майбуття,
Щоб у нім щасливо, гідно жить.
Найдорожчий скарб людини – це життя,
Бо воно дається тільки раз.
Слід прожить його нам до пуття,
Без сперечок, сутичок, образ.
Найдорожчий скарб людини – це життя,
І тому його слід берегти,
Як зіницю ока, в майбуття
Світле кроком впевненим іти.
Найдорожчий скарб людини – це життя.
Хай би що воно там не несло,
Лиш би в серці темне сум'яття
В кожного відсутнім вік було.
Найдорожчий скарб людини – це життя.
В ньому значення, суть чи то зміст –
Щоб підвищували всі ми до пуття
Не лиш тіла, а й духовний ріст.
Найдорожчий скарб людини – це життя,
Бо, неначе куля, пролетить,
Як останнє пролуна серцебиття.
Тож його цінуймо кожну мить!
Євген Ковальчук, 13. 12. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2023
автор: Євген Ковальчук