Забуті тіні

Такі  намарні  ревнощі,  аж  смішно
І  це  не  признак  любощів  великих
Це  просто  у  людини  така  звичка
Виносити  всі  мізки  методично

Що  зміниться  від  полум'яних  слів?
Лиш  роз'їдять_  соляна  кислота,
Тонку  стіну  терпимості  світів
І  лишиться  тотемна  пустота.

Ну  нащо  ворушити  всіх  померлих?
В  народі  так  описують  минуле
Біда,  коли  в  уяві  повсякденній,
Забуті  тіні  все  ж  не  відпускають)



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2023
автор: Квітка))