Вона була зваблива до нестями.
До щирих, до шалених відчуттів.
Своїми величезними очами
Підкорювала всіх чоловіків.
Трималась загадково, величаво.
Довершеним був кожний її рух.
Кидала погляд зверхньо, ледь лукаво,
Стискаючи, захоплюючи дух.
На жарти зрідка злегка посміхалась,
Розмову тихо, впевнено вела,
У діях благородством вирізнялась,
Шляхетними флюїдами цвіла.
Своєю загадковістю манила.
Була як нерозгаданий секрет.
Напруженістю, холодом дражнила.
Тримала в почуттях нейтралітет.
Але цей благородний, гідний спокій
Ховав в собі емоцій ураган.
Мов омут той безмежний і глибокий.
Немов гарячий вогняний вулкан.
Такі жінки захоплюють увагу,
Притягують до себе, як магніт.
Вони тамують емоційну спрагу,
Їх хочуть, бо вони рятують світ.
2020 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2023
автор: Сергій Мостюк