Ти просила мене почекати,
Я чекала.. я ж твОя душа.
Ти просила терпіти….
Тірпала, з усіх сил що доля дала.
Ну ти ж бачиш…усе мимоходом,
І байдуже йому до душі,
Я йому коридорним проходом,
У сердечній твоїй доброті.
Ти молила мене і всевишініх,
Говорила що зміниться він.
Що ніколи не буде він лишнім
У душевній моїй доброті.
А сьогодні ми вдох..без сторонніх,
Лічим рани шматовані ті,
Що не мав шматувати коханий ,
У ранимій і ніжній душі.
Ну ж зламають нас перевали..
Коли тихо навкруг в тишині..
Я благаю, кохай себе так,
Як кохаю тебе у душі…
Ти просила мене потерпіти,
В мене сили, на подих один.
Ми ще можемо в небо взлетіти,
Ще не пройдений часу цей плин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2023
автор: Тетяна Рейне