Ти знаєш, що треба людині
Щоб радість відчути сповна?
Від чого мурашки по спині,
І кайфу вібрує струна?
У кожного різні причини.
Однакових планок нема.
Залежить це все від хвилини,
Моменту, об’єкту, вершини
Очікувань. Та й від ума.
В екстазі від слова “відмінно”
В зачотці хороший студент.
“Задов” для сачка - як малина,
Найкращий пивний аргумент.
Чи буде очкарик щасливим,
Позбавивши очі від лінз?
Або коли вмістишся дивом
У розмір старих, добрих джинс.
Пройметься екстазом бурхливим,
Рахуй, будь-який вокаліст,
Коли в караоке за співи
Побачить оцінку “на біс”.
До чОго оцЕ все веду я.
Коли ти мої есемес
Читаєш, мій пульс реагує
Як ніби-то це класний стрес.
Якщо ти уявиш масштаби,
До чого мене довела,
Тоді б ти зі мною була би,
Якою раніше була.
Я згоден, що я одержимий,
Помішаний на почуттях.
Захоплений повністю ними,
Увесь у любовних сітях.
І це саме так виглядає-
Ти думаєш ним. Ним живеш.
Кохаєш. Кохаєш. Кохаєш.
І всього себе віддаєш.
2017 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2023
автор: Сергій Мостюк