Читаєш

Ти  знаєш,  що  треба  людині
Щоб  радість  відчути  сповна?
Від  чого  мурашки  по  спині,
І  кайфу  вібрує  струна?

У  кожного  різні  причини.
Однакових  планок  нема.
Залежить  це  все  від  хвилини,
Моменту,  об’єкту,  вершини
Очікувань.  Та  й  від  ума.

В  екстазі  від  слова  “відмінно”
В  зачотці  хороший  студент.
“Задов”  для  сачка  -  як  малина,
Найкращий  пивний  аргумент.

Чи  буде  очкарик  щасливим,
Позбавивши  очі  від  лінз?
Або  коли  вмістишся  дивом
У  розмір  старих,  добрих  джинс.

Пройметься  екстазом  бурхливим,
Рахуй,  будь-який  вокаліст,
Коли  в  караоке  за  співи
Побачить  оцінку  “на  біс”.

До  чОго  оцЕ  все  веду  я.
Коли  ти  мої  есемес
Читаєш,  мій  пульс  реагує
Як  ніби-то  це  класний  стрес.

Якщо  ти  уявиш  масштаби,
До  чого  мене  довела,
Тоді  б  ти  зі  мною  була  би,
Якою  раніше  була.

Я  згоден,  що  я  одержимий,
Помішаний  на  почуттях.
Захоплений  повністю  ними,
Увесь  у  любовних  сітях.

І  це  саме  так  виглядає-
Ти  думаєш  ним.  Ним  живеш.
Кохаєш.  Кохаєш.  Кохаєш.
І  всього  себе  віддаєш.

2017  рік


Номер  картки  для  донатів:
Ощадбанк
4790  7299  3591  8979
Мостюк  Сергій  Миколайович

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2023
автор: Сергій Мостюк