око в мікроскоп:
...здовбнув шляхами камінь горілиць
лавинним криком підтюпцем стрибун
жбурнув ядро у натовп шипунів
клубок болючих кишками хвостів
могильного діда мороза мішок
на плечі скочив не один злодюга
спаявши губи од вибуху подалі
встромив свій гріх у слиз по вуха
щоб чхнути пір’ям напихали хобот
мух роями прорвалися думки
несучи у небо сонячні плювки
до водоспадів благодаті
на зад упав роздутий коклюш
перечепивши ключку ненароком посуд
розм’яклих черепів закам’яніли мізки
в папір наждачний не для ніжних шкур
мов мильних бульок у вирій ключ
послав монтер усіх на небо
зблиснули серця хочею слизу
висолопить час всім дулі із кишень
зголивши плоть по крайню міру
встромивши перст у м’ясо губ...
кінець світла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2008
автор: Роман Колесник