Українську має кров –
Вдосвіта не спиться.
Трохи більша за відро
Бабці помічниця.
Жваво скаче від дверей,
Наче зверне гори!
Погодує всіх курей,
Випустить із двору.
Півень їй кукуріку
Радісно горлає:
Щиру, лагідну, стрімку
Знають у сараї.
Швидше, мабуть, від оси
Мчить маленька дзига.
Два рум’янці, дві коси –
День шалений плига!
Обрій тільки запалав,
Мчить когут до хати:
Просинайся, гей, мала!
Йди нас годувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2023
автор: Білоозерянська Чайка