Посеред ночі впала ракета
Вогняний спалах, гуркіт у небі
Страх огортає тенетами душу
В голові думка:" я жити мушу!"
Миттю сяйнула геть полетіла
Ти прокидаєшся у руїнах
Пульс почастішав, дихати важко
Жити надія ще не погасла.
Світло із зовні, променем сліпить
Навколо тебе зойки і крики
Біль не відчутний терпіти сила,
Жити так хочеться, в серці надія.
В страху повільно пливуть хвилини
Година, мов вічність минає в руїнах
Все розберуть до останньої цегли
О рятувальники – янголи з неба.
Шкода не сон,а жорстока реальність
Міста у руїнах, щодень не уявність
Боже пошли нам залізне терпіння
Жити так хочеться, в серці надія.
05.01.2023
© Ігор Козак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2023
автор: Ігор Козак