В кімнаті тепло, затишно і пахне апельсином...
Сиджу, і сльози, наче річка ллються.
Всі спогади до тебе линуть...
Мої думки про тебе і про цю війну.
Вона нас розділила...Ну скажи, чому?
Цей біль в мені живе! Нічого вдіяти я з ним
не можу.
Тебе я звинувачую, Тебе!!!
І знову плачу.......
Більше так не можу...
Ми стали ворогами!
Любий, як так вийшло???
Мої думки твоїми - ні! Не стали...
Ми тепер колишні...
І в цій війні повинні ми були
Один для одного горіти, жаліти, берегти і
ніжно так любити!
Щоб холод , темряву здолати і всю любов
один для одного віддати...
Але ти вибрав інший шлях
І я пішла не тою стежкою , що ти.
Тепер і серце і душа в сльозах!!!
Ми не змогли! І ми не зберегли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: Майстриня