як добре біля прірви десь із краю…

як  добре  біля  прірви  десь  із  краю
у  білій  хаті  з  вікнами  до  раю
де  б’є  життя  де  долі  ще  жебраю
тримати  стрій  у  вічному  бою

чекати  в  небі  ту  зорю  свою
і  чути  шум  у  прірві  водограю
я  все  відав  би  травню  і  розмаю
щоб  не  тривожили  вже  хатоньку  мою

співаю  на  Різдво  на  Трійцю  спочиваю
а  на  Великдень  гіркі  сльози  ллю
й  на  Трьох  в  собі  не  рівно  розливаю

і  бачу  всіх!-  хоч  лиць  не  пригадаю
та  ранком  під  потік  води  встаю
і  в  душу  промінь  Сонечка  встромляю

040123

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: bloodredthorn