Григорій Сковорода. Із А. Тарковського

до  300річного  ювілею

Не  шукаючим  захистку  злиднем,
Кривди  ворог,  зі  світом  не  в  мирі,
Ти  найбільш  недоріким  і  бідним
Був  зі  всіх  государів  Псалтирі.

А  споріднення,  гордий  смиренник,
Відшукав  в  книзі  книг  ти  сповитим,
Бо  вона  -  правдолюбності  цінник
І  душа  боготворчого  світу.

Є  в  природі  межа  для  свавілля:
Степ  тече  оксамитом  під  ноги,
Присипає  сиваською  сіллю
Черствий  хліб  на  чумацькій  дорозі,

Птаство  молиться,  вірне  ж  бо  вірі,
Тихо  світять  промовці-струмочки,
Домовиті  малесенькі  звірі,
Як  свічки,  повставали  у  ночі.

Хай  навколо  спокус  більш,  ніж  треба  -
Поза  буквою  світ-Алфавіту
За  сапфір  є  блакитніше  небо,
Крилам  розуму  навстіж  відкрито.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2023
автор: Таня Квашенко