нагадай мені про вітер
що здіймає хмари вранці
і ховає самоцвіти
від летючого голандця
у його прозорих крилах
там де мрії колисала
напинай мої вітрила
висікай іскру з кресала
вітер віє серед моря
не чекає на натхнення
не шукає щастя й долі
у німого сіродення
нагадай мені про мене
доки іскри наче зорі
ще летять у незбагненне
в чорний всесвіт неозорий
будь як правда-не зручною
наче істина-підступна
стань логічною й гучною
нехолопна й непідкупна
заспівай в мені як пташка
що над зеленню злітала
так щоб бігали мурашки
й в серці волі не приспали
щоби наші жовтенята
як здобудем Перемогу
нам не видали офшори
їх за Божу допомогу
і кричи про все на світі
доки Божий світ не згасне
хай тебе піхопить вітер -
а не пазурі Мідаса
010123
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2023
автор: bloodredthorn