Тихо-тихо нашій йдуть, а всі мовчать,

Тихо-тихо  нашій  йдуть,  а  всі  мовчать,
Тихо-тихо,  щоб  удачу  не  злякать.
Тихо-тихо,  хай  не  знає  ворог  нічого,
Тихо-тихо,  бо  крім  них  таки  ніхто.
Тихо-тихо  йдуть  вперед  і  знають  все,
Тихо-тихо,  навіть  вітер  не  несе…
Тихо-тихо  наші  хлопці  підійшли,
Тихо-тихо,  справу  зроблено  –  пішли.
Тихо-тихо  чують  все  і  бачать  теж,
Тихо-тихо,  бо  для  них  немає  меж.
Тихо-тихо  знають,  що  треба  робить,
Тихо-тихо  ворогу  не  вийде  їх  зловить.
Тихо-тихо  зорі  світять  у  горі,
Тихо-тихо  роблять  справу  уночі.
Тихо-тихо,  небо  їх  не  підведе,
Тихо-тихо  розмах  крил,  війна  іде...
Тихо-тихо,  от  сова  у  даль  летить,
Тихо-тихо,  кажана  хоче  зловить…
Тихо-тихо  упіймала  ворога  сова,  
Тихо-тихо…  Зник.  Немає  кажана)
Всім,  хто  панує  над  зірками  присвячується!
09.09.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2022
автор: Північна