Мороз з вітром ще лютують,
Ледве снігом порошить.
Дітей наших не турбує,
Сани й лижі їх гуртують,
В мирі й дружбі добре жить.
Ось збудився зимній ранок,
Спалах світла йде з вікна.
Чому з рання встав світанок?
Сонця в небі ще нема.
Це прийшла до нас війна.
Люди стали в оборону,
Москалів ущент громить.
Наша доля нам добре відома,
Ми сильні - це наша земля, ми вдома.
Війна не питає — жить чи не жить.
Ті хто до неба полинув,
Будуть світлом на вашім путі.
І я б ніколи вас не покинув,
Та серце поклав за Україну,
За Волю для вас в боротьбі.
А ви пронесіть стяги Свободи,
Віри й Миру через віки.
Вам воздадуть Славу народи,
Що дійшли до єдності згоди,
Поєднавши в дружбі рука до руки.
Грудень 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: Сокол