Ворожий тил. Зі смертю – сам на сам ти.
Пластидні зорі в спалахах зіниць.
Дрижить земля. Працюють диверсанти.
Змужнів юнак… як у боях змінивсь…
За північ. Виліз місяць срібноперий,
Яскравим сріблом освітив об’єкт.
Ти віддаєш життя до рук саперів,
І знаєш: помилка – усю команду вб’є.
Та на завдання група знову йтиме,
Не раз уразить небезпечну ціль.
З тобою поруч – мужні побратими,
Сміливі, дужі, впевнені бійці.
Що ж трапилося з ними і з тобою?
Зі смертю ви щодня були на «ти».
…Ішли до зір незломлені герої,
Щоб Україну з неба берегти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: Білоозерянська Чайка