[b]
Життя летіло оглашенно,
Завжди часу́ не вистача́ло.
А тут пригальмувало чемно,
Немов на паузу все стало…
Заглянув Бог в душі віконце
-Ну що Ти встигла?...Скрізь бувала?...
А бачила як сходить сонце?
А зорі в небі рахувала?
Які слова молитви знаєш?
А в храм дорогу не забула?
Кого у щасті прославляєш?
Що твою душу сколихнуло?
У горах з друзями бувала ?
А в річці ноги колись мила?
Суниці в лісі Ти збирала?
Скажи, Ти жила?... Чи не жила?...
Робота, діти, дім, городи…
Усе це добре. Поважаю!
Та коли в небо Ти приходиш,
Тебе про інше Я питаю.
Затям собі, що в цьому світі
Багатство й статки – міражі.
А треба так життя прожити,
Щоб було світло у душі!
Життя ж немає про запас
І в цьому його щирість.
Тож проживи його як дар,
А не як чиюсь милість.
Висновок сам вже напросився-
Тебе, в усі твої роки,
Спиняв твій Ангел... і молився...
Тож йди!...
І виправ помилки![/b]
Художник: Софія Левицька - Ангел
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2022
автор: Людмила Лайтер