Спирт горит и поёт:
О
Cтекло мёрзнет и тоже говорит:
О
А воздушный шарик на потолке прогрызен,
Однако продолжает летать.
Кто-то в тумане вечернем стреляет в молоко,
Кто-то пишет тебе, и пишет, и пишет,
Но остаётся от слов, и хвостов, и ощущений лишь О
Спектакль в кружочке прожектора мирового,
Человек в кожаном костюме смерти – как он любит!
Хлопоты не дадут понять,
Что чёрное стекает с черепиц в затемнённом переулке,
Хлопоты – несуществующий двухколёсный экспресс.
Кто-то дарит тебе ещё один вертолёт ретроградный
Ювелирно между Венерой и Марсом,
Кто-то хочет сгрести всё в треугольную
Льдин ледяных льдистую лотерею,
Однако нет,
Однако О
Продолжает себе шмелить,
Словно чуть-чуть приоткрытый термос.
(Перевод с украинского)
О
Спирт горить і співає:
О
Мерзне скло й теж говорить:
О
А повітряна кулька на стелі прогризена,
Проте й далі летить.
Хтось туманом вечірнім стріляє у молоко,
Хтось пише тобі і пише, і пише,
Але зостається зі слів і хвостів, і чуттів лише О
Вистава в кружечку прожектора світового,
Людина у шкіряному костюмі смерті — як кохає вона!
Клопоти не дадуть зрозуміти,
Що чорне стікає із черепиць у затемненому провулку,
Клопоти — неіснуючий двоколісний експрес.
Хтось дарує тобі ще один вертоліт ретроградний
Ювелірно поміж Венерою й Марсом,
Хтось жадає згребти все в трикутну
Крижаних крижин крижану лотерею,
Проте ні,
Проте О
Собі й далі джмелить,
Ніби ледь-ледь прочинений термос.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969352
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.12.2022
автор: Станислав Бельский