Коли цукор осяде на дно
І розчиниться в теплому чаю –
Знай, мені вже давно все одно,
Як ти сяєш веселкою раю.
Як же вчасно я це зрозумів,
Що самому лишитись – не мука,
Коли зорі на небі самі,
Коли в чаю розчиниться цукор!
Я навчився без тебе іти
І змирився – нема тебе збоку.
Твої очі, до раю мости,
Вже не сліплять упевнені кроки.
Бо байдужий до тебе, повір
І мені все одно де ти зараз!
А вночі, коли місяць вгорі,
Ніби цукор в душі твої чари…
24.12.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2022
автор: Володимир Шевчук