Поема
Олексію Сєдих, ангелу
Христовому
присвячується в любові
1
Поети, будьте!
Будьте в духові,
і чисті, і здорові.
Це на орбіті!
То не грязь.
Ви — в правді спочатково,
і в Небі — що не потерпіло б,
якби душі не в любові!
Ви сійте! Небеса ж — як дихаючі
і поля
й класні поля —
вся дихаюча Божа просторовість!..
А хто ви?
Вас любить Бог й земля!
Ви ангели як для очей
стражденних в світі —
на крилах ваших!
найяскравіші —
викльовуються райдуги й поля
і що клюють веселки у полях
і музика інфант — а дихаючи
ждем приходу Немовляти
спалахуйте
махайте крилами
з орбіти на орбіту
нехай з вас промені летять
нехай же зуби часу цокотять
о як в вас зацікавилась — робІтня!!
Як в вас сміється світло й тінь —
Та зацікавите сусвітніх й несусвітніх
та інші брякнуться — об старість
і дивляться в льоди й рипучо
дивляться з льодів:
і видно всім — і їм — стало лише тоді —
чи так готовий як казав?
чи намахалися —
які насправді вони в світі...
Хто вас замінить?
душ не побгають собі
й вам
навіть якщо прийшли
помітити — й замітять!
Хребет співа?
в інфант-талант сопілки витягніте світ
і там у його вусі
у творіннях
з’єднайте
народіте — слово світу!
Все з Слова:
найтрудніше
взяти Сонце, що в зеніті, –
прориваюче
сліпучеє
у несподівані ще
лісові віти!
2
А скільки лісів
треба відродити!
А скільки в плавання
велиководе —
спорядити!
3
Звід азарту! і терпіння! —
Геніальність!
Небеса високі
і Всеспрагле Око
нас вбирають
далі...
в нас — вдихають далі!
Геніальність! — Звід!
для кого
Слово засівається
в насіннях —
для кого
слово —
що народжує в терпінні.
4
І от — десь тенькнуло
це ти знайшов
потічок
тут
він щось каже
піднімаєшся
з потічком?
це ти
співаєш
серцем вічне...
і ті що висохли
уста
що часм мічені
самі ворушаться
«— це — вічне»
і ті є теж
що
водять крильцями
метелики мов серафими —
над потічком
«— це — вічне!»
відбитки ніжок є
це вічне
і ця дитина злата —
вічне
сміються й плачуть
сльози — ввічі
ніхто й не бачить??
а херувими усі — вічі!!
«— це — вічне»
хотіли — вічі!
«— це — вічне» «— це — вічне!»
очі розширюються в потойбічних
і очі —
хоч би й не хотів — вже потойбічні...
Бог, ти — і Вічність!
23.12.2022 — 24.12.2022,
Київ —
третій
вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович