Моя стіна, як дамба, тримає водосховище подій
Вона протистоїть усій навалі
Як не ламай, не розбивай її
Стояти буде і надалі
Лиш тріщин кілька залишилося в стіні
Фортецю майже захопили
У ті тяжкі часи війни
Багато тих було, хто голови схилили
Стіна...
Стоїть непорушно вона!
Весна постукала маленьким дощиком у браму
Хтось відчинив її
Великою водою повінь змила все, що й мала
Не залишивши нічого мені
Зійшла вода — я озирнувся навколо
Десь тут стояла фортеця моя
І та стіна, що її оберігала
Уламки каменів — це все, що маю я
Стіна...
Впала вона, впала вона...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2022
автор: Sparrow Valerson