Поки повільно із розуму сходить нинішній світ,
Я споглядаю, як сонце сходить.
Це над гніздом якої зозулі останній політ ?
Якого насіння ми жнемо сходи ?
Поки всі ставлять на гостросюжетний шаховий батл,
Я поставлю воду собі для кави.
Я й не здивуюсь, як іншопланетний космічний шатл,
Раптом засвітить земні заграви.
Що нам лишилось ? Просто купити великий попкорн ?
І мабуть спирту. Накрапати в очі.
Щоби не бачити цей усесвітній чумний "дурдом"…
А може ми лиш чиясь "Тамагочі" ?
Гей, хто там власник ?!. Киньте їм хліба ! Бо п'ють тепер кров !
Запхайте пельки, бо шоу заносить !
Може це експерименти таємних масонських змов ?
Що б не було то. Реально. Досить.
Поки дивлюся, як люди шаманять армагедон,
Прибульці моє окультурюють поле…
Хтось тут є адекватний ? На підході новий сезон.
Йой.. крапніть спирту. Кава ж таки схолола.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2022
автор: Марічка :)