Вічний блукач



А  пам'ять  малює  в  минуле  картини,
Вставляє  деталі  тих  днів  –
Пройдешньої  казки  вертає  вітрини,
І  схоже,  з  грудневих  зі  снів…

Життя  цих  дерев,  що  посаджені  в  місці,
Де  їм  чатувати  весь  вік;
А  ось,  чи  для  щастя,  а  може  для  честі  –
Другу  долю  жде  чоловік.

Частіше  блукач  –  він  себе  все  шукає,
Земля  жде  ...  небес  кличе  світ…
Все  рветься  між  ними,  бо  пройде  все,  знає,
Принести  прийдеться  все  ж,  звіт…
22.12.2023  р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2022
автор: Променистий менестрель