Дід Мороз лежить підбитий.
Його збила ППО,
Бо кордони вже закриті
Й не чекали ми його.
Дід Мороз...Він був російський.
То не наш з вами дідусь.
Народивсь в часи радянські,
Йшов завжди до нас, чомусь.
Геть без дозволу приходив,
Ще й снігурочку водив,
Подарунки він приносив
Й не питав, чи я їх хтів.
То і добре, що він збитий...
Хай лежить собі – вмира...
Вже для нього шлях закритий
Й не чекає дітвора.
Не потрібен нам російський,
Бо це – наш із вами Край.
Є дідусь в нас український,
Звуть його в нас: Миколай!
Подарунки під подушку
Він приносив нам завжди.
І тепер його попрошу,
Щоб не було в нас війни.
-Йди, дідусю, обережно,
Бо працює ППО,
Мир неси нам й Незалежність –
Це чекаємо давно.
Згодні ми ще зачекати,
Але віримо: прийдеш
І у кожну нашу хату
Мир в торбині принесеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2022
автор: Ольга Калина