Всіхперемагаюче свято Миколая

Поема


               Святителю  Миколаю,
               архиєпископу  Мир  Лікійських,
               вчителеві  моєму
               з  вдячністю  неізреченною  присвячується



я  запанів
і  я  закабанів
з  такої  статі
що  лиш  в  блаженстві
                   й  в  благодаті
як  не  шарпнись  —  
а  
     і  ні  дати  і  ні  взяти
і  цілий  день  я  добрий
як  легато!  —
такої  благодаті  і  не  відібрати,
будьте  метикливі  —
та  в  нім  легати
звичайно  як  і  світ
нічого...  ніби  і  не  знати  б...  —
який  я  дерзновенний  —
можна  й  спати


І  як  лягаю  в  інший  день  —
       я  світові  підкладка
чи  як  злягає  світ  —
       то  він  ніби  підкладка
і  все  легато  —
ніби  ув  мажарі,  й  шатко...
ви  ж  і  тут  швидко
маєте  метикувати
звичайно
я  закабанів
із  андрогіннійшої  статі
аж  ніби  в  небі
і  ніби  в  Миколаєві
                               чи  в  Таті!
ну  це...  вони  в  тканину...
шлють  багато!..
ні  ви  осяюйтесь
не  обов’язково  було  зберігатись  —
я  видихнув  і  вгору
                             й  вниз  —
мені  так  було  легко...
що
міг  навіть  цілий  днище
не  плавити  і  не  писати!..
ну  ось  і  я  закабанів
за  всіх  майбутніх
на  весь  світ  панів


а  це  перевіряється:
на  день  цей  Миколаєвий
я  к    м  е  н  і    б  у  л  о    л  е  г  к  о!!!
я  кинув  виднокіл  і  обрій
так  як  в  поета:
висунувсь  в  Бога  я
                                             напів
я  й  перестав  вже  будь-що  друкувати!!
І  що  я  світові  лишив?  —
вивчати
о  як  же  мені  було  
добре...



Хай  Миколай  досвідчений
і  є  любов  (!!..)
а  друг  —  почасти  більший
і  за  всесвіт  ближній
і  —  перестати
в  цей  день  —  поезії  про  нього
                                                       друкувати!..
ні,  миші  наукові  мають  знати
до  речі,
речі  ці  пікантні
але  і  я  пікантний
щоб  стільки  справжньості
від  Миколая  вспів  натягнутись
                                                     чи  набратись
оскільки  світ  заглух
щоб  світ  хоч  щось
міг  означати...



ні  —  вас  ніхто  б  ще  не  
звільняв  —  метикувати...
а  я  аж  закричав:
                 я  ж  славлю  Бога,
                             як  же  так?!  —
і  як  машина  став  їх  пачками
у  внутрішній  редактор  сайтів
                                             пхати!!  —
щоб  змогли
(це  ж  Миколаїв  день!)
або  і  хочуть  взнати
та  будьте,  мудрагелі,
               вполовину  мати
о  Санта  Клаус!
о  Санта  в  кубі!
о  Санта  і  в  квадраті!
оскільки  вже  забули  математику...
а  то  ж  й  не  знали
математики  —
усі  вважаєте,
що  ті  розумні,  математики...  


ох  знає  і  випереджає
уперед  й  зовсім  наперед  –
сам  Миколай!
де  все  це  і  вперед
Ізраїль  перший
і  Ізраїль  другий*  —
це  точно  знає
Божа  Матір.
Де  є  гарячі  й  з  дачі
і  флегматики  гарячі.
Хто  вам  сказав
несоубражати  й  в  математиці?
і  прямо  з  дня  —
(святого  і  блаженного!  —
з  дня  Миколая  —
і  всі  вже  почали  метикувати  )–  
взяла  у  добрі  руки
закабанілого  відпочивайла  —
                                                   Божа  Мати...
І  —  співати!!!
І  —  не  спочивати.

19.12.2022,  святителя  Миколая,
Київ  —
третій  вибір
Богородиці
*  -  тілесний  і  духовний  по  вірі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович