Туман клубочиться в приземнім шарі,
Біляста пелена без сонячного світла.
Дрібна краплистість - то вологості повітря,
Бо брат молочно-сизий з хмар кошари.
Відшелестіли листопади в тиші,
Краса осіння щедро поріділа. Сонна.
І гостро відчувається душі бездоння,
Здається: сховане в туманній ніші.
Спроможність заглянути і прозріти
Крізь бій запеклий і глуху ворожість.
Терпіти й дочекатись весноквіту,
Що зацвіте попри тумани впору.
(Весноквіт - авторський неологізм)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2022
автор: Світлая (Світлана Пирогова)