[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x9rEp3E2vMU[/youtube]
А осінь не пішла іще назовсім,
На зиму споглядає з-за вугла.
Бо наміри ще має свої добрі,
Які для нас ще довго берегла.
Прогнала всі морози й заметілі,
Струсила сніг, що нахиляв гілки.
І потекла вода з дерев, що леденіли,
Вважала, що зими це помилки.
І потекли струмки із снігу по землі,
Для горобців розвага і купання.
Розстали візерунки, квіти на вікні.
Надіялась, що ця зима в вигнанні.
Присіла на лавчину і гадає мовчки,
Та де ж таки ти ділася зима?
Ти погуляй іще там трішки,
Хіба це я старалась задарма?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2022
автор: Н-А-Д-І-Я